Гелена фон Бройнінг та її четверо дітей, Крістоф, Стефан, Лоренц та Елеонора, мешкали у цій престижній будівлі, Будинку каноніків. Її чоловік загинув у 1777 році під час пожежі в замку. Вона стала "сурогатною матір'ю" для Людвіга, і будинок Браунінгів став його другою домівкою.

Під час навчання дітей у будинку Бетховен отримав доступ до класичної освіти. Він, у свою чергу, давав їм уроки гри на фортепіано. Кількатижневі візити до родичів сім'ї в Керпен, що поблизу Кельна, та до Арвайлера. З Елеонорою та Стефаном фон Брейнінгами він підтримував дружбу на все життя.

Пізніше друг Бетховена, Франц Герхард Вегелер, згадував: "Мати фон Брейнінг мала найбільший вплив на впертого, часто недружнього юнака". Вона знизувала плечима так звані "геніальні удари" Бетховена, зауважуючи: "Він просто знову впав в одне зі своїх захоплень". Цей термін супроводжував Бетховена протягом усього його життя.

У цій репрезентативній резиденції, старому замковому будинку, мешкала Елен фон Бройнінг та її четверо онуків: Крістоф, Стефан, Лоренц та Елеонора. Її чоловік загинув під час пожежі в замку в 1777 році, що зробило її "другою матір'ю" для Людвіга, а будинок Бройнінгів - другим фойє.

Бетховен брав участь у вихованні дітей вдома і таким чином мав доступ до класичної культури. Він давав їм уроки гри на фортепіано. Довгі подорожі з родиною приводили його до Керпена, що поблизу Кельна, та до Арвайлера. Він закінчив своє життя в любовних стосунках з Елеонорою та Стефаном фон Брейнінгами.

Друг Бетховена Франц Герхард Вегелер згадував пізніше: "Mère von Breuning мала найбільший авторитет над підлітком, часто têtu et revêche. Вона прищеплювала йому претензійні "риси чоловіка" Бетховена багатьом підліткам: "Le voilà de nouveau pris d'un raptus" - "Голос нового". "Цей термін пронизує все його життя.